где можно купить наркотик Ак-Довурак Кокаин Эквадор

Ех, братаны, привет вам из дурдома, где я работал санитаром и одновременно закладки делал! Нет, нет, не те, что на mind-altering вещества, а те, что в мозгах у этих чудаков глючат, как старый компьютер!

Слушайте, а вы знали, что санитаром в психушке можно работать, даже если варишь ешку? Ну я вот не знал, пока не снюхал сам эту штуку. Короче, нанюхался легкой амфетаминоидной забавы и понял, что нужно прокачать свое карманное содержание, чтобы не было запахов.

И вот, бродя по углам города, я встретил своего чечика. Ему то идея понравилась, и он сказал, что знает место, где можно быстро наколоться и заработать. Он ведь сам уже третий месяц работает в одной психушке. Зоркость у него там нужна, как нигде, потому что эти пациенты жгут не хуже народа на рейве!

Чечик: Слышь, чувак, я учу малоумных играть в шахматы!

Я: Братишка, я только и ждал, чтобы вторяк последовал!

И вот, мы с чечиком, как пара дурочек, помчались на работу. Всю дорогу он рассказывал, какой там хаос, и какие у него анекдоты про этих психов. Один из них - это тип, который всегда уверен, что у него за углом закладка в виде тайного плана создания мирового правительства.

Братан	Странная штучка
Ха, бабки, это всего лишь запахи знаменитого монарха из александровской колоды пещерной плесени!	Уууу, осторожнее, психи опять взялись за крики "эксперименты над людьми"!

Зайдя в зловещее здание, мы глянули друг на друга и размазали эти горячие улыбки по своим лицам. Тут эпичность событий только начиналась, ведь мы выбрались из городской джунгли и попали прямиком в логово настоящих воинов апокалипсиса!

Дурдом - это, наверное, единственное место, где городская жизнь выглядит совершенной нормой.

В первый же день, когда я оказался на работе, мне показали суету и дическую эпопею, которую там разворачивают психи. Я иду по коридору, а тут набегает какой-то слегка оглоед. Он мне что-то веселое говорит про гигантскую фуру, запаркованную прямо под окнами. И я понимаю, что попал в секту поклонников гигантских гаражей!

Но работа-то не ждет! Мне надо заняться своими пациентами. И первый на очереди - Чебурашка. Нет, не тот, который с домофона кричит про главного героя. А тот, что заключен в своем мире, где все из розовых слоников и плюшевых единорогов.

Чебурашка: Привет-привет! Ты ешка золотого цвета? А моя твоя не понимает, что если увидишь вторяк, то все равно придется затемно.

Разговор с Чебурашкой меня поразил, потому что его фантазия была настолько красочной и богатой, что нанюхаться было даже не нужно. Но после такой закладки в мозгу санитара, я погрузился в свою роль по полной программе.

И так, братья и сестры, работа санитара в дурдоме - это как быть в режиме постоянной вечеринки. Если только вечеринка происходит в кривом восприятии реальности. Здесь каждый пациент - это точно какой-то экстравагантный гость, погрязший в собственной фантазии.

Скачками восприятия и неожиданностью событий можно стать составным элементом этого психоделического театра абсурда. Закладки в голове пациентов меняются на волосы на голове, словно крышки на банке с маринованными огурцами.

Итог:

Работа в дурдоме - это вторяк в мире безумия. Ты каждый день делаешь закладки своим психикам и странствуешь по внутренним углам душ пациентов. Чувствуешь себя комиком, играющим в бессмысленую комедию жизни. И только изредка, на фоне этой безумной суеты, понимаешь, что такое настоящая нормальность, и как она драгоценна.

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.